Тра 102015
 


перемога 5

Вірш, присвяченмй Дню Перемоги.

                                       

І знову дивлюся у небо блакитне…

 

І знову дивлюся у небо блакитне,

І знов зустрічаю радісну весну.

Під сонячним промінням все квітне,

Та чи було так завжди наяву?

 

Невже ми забули ті роки,

Коли усе палало навкруги!?

Коли повітря розривали міни,

Від котрих не було сховатися куди.

 

Як нашу землю обливали кров’ю,

І смерть косила молодих людей.

І гинули вони у серці із любов’ю,

Лишаючи Вітчизну без дітей.

 

Гіркії сльози, що текли по щоках,

Зістарених печаллю матерів.

Синів своїх вони чекали в муках,

Що полягли за мир коло ярів.

 

Молилися усі вони ночами

За те, щоб ворог врешті відійшов.

За те, щоб мир посіявся між ними.

Кінець страшної надійшов.

 

Не забувайте тих, кому ми вдячні,

Бо їхня смерть подарувала нам життя.

Не всі пережили страхіття тії лячні,

Щоб зараз вільне мали ми буття.

 

Ви розкажіть, будь ласка, своїм дітям

Про  ту надію, з котрою жили.

Про подвиги, які були забуті.

Та тих, тіла чиї ми не знайшли…

 

І знову дивлюся у небо блакитне,

І знов зустрічаю радісну весну.

Я квіти покладу на плато непохитне,

Згадаю славу героїв.

 

 

Учениці 9-В класу

 Вергелес  Галина, Співак Анастасія